тренчик
ТРЕ́НЧИК, а, ч., спец. Вузький ремінець для прив’язування, прикріплювання ременя до ложа гвинтівки, сідельних сумок і т. ін.
Затягнутий тренчик [у шинельній скатці], мов чорна коса (Шпак, Вибр., 1952, 12).
Словник української мови (СУМ-11)ТРЕ́НЧИК, а, ч., спец. Вузький ремінець для прив’язування, прикріплювання ременя до ложа гвинтівки, сідельних сумок і т. ін.
Затягнутий тренчик [у шинельній скатці], мов чорна коса (Шпак, Вибр., 1952, 12).
Словник української мови (СУМ-11)