тренчик
ТРЕ́НЧИК, а, ч., спец. Вузький ремінець для прив’язування, прикріплювання ременя до ложа гвинтівки, сідельних сумок і т. ін.
Затягнутий тренчик [у шинельній скатці], мов чорна коса (Шпак, Вибр., 1952, 12).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тренчик — тре́нчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- тренчик — ТРЕ́НЧИК, а, ч., спец. Вузький ремінець для прив'язування, прикріплювання ременя до ложа гвинтівки, сідельних сумок і т. ін. Затягнутий тренчик [у шинельній скатці], мов чорна коса (М. Шпак). Словник української мови у 20 томах
- тренчик — -а, ч., спец. Вузький ремінець для прив'язування, прикріплювання ременя до ложа гвинтівки, сідельних сумок і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови