тренчик

тре́нчик

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тренчик — ТРЕ́НЧИК, а, ч., спец. Вузький ремінець для прив'язування, прикріплювання ременя до ложа гвинтівки, сідельних сумок і т. ін. Затягнутий тренчик [у шинельній скатці], мов чорна коса (М. Шпак). Словник української мови у 20 томах
  2. тренчик — -а, ч., спец. Вузький ремінець для прив'язування, прикріплювання ременя до ложа гвинтівки, сідельних сумок і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. тренчик — ТРЕ́НЧИК, а, ч., спец. Вузький ремінець для прив’язування, прикріплювання ременя до ложа гвинтівки, сідельних сумок і т. ін. Затягнутий тренчик [у шинельній скатці], мов чорна коса (Шпак, Вибр., 1952, 12). Словник української мови в 11 томах