1. Словник української мови у 20 томах

тренчик

ТРЕ́НЧИК, а, ч., спец.

Вузький ремінець для прив'язування, прикріплювання ременя до ложа гвинтівки, сідельних сумок і т. ін.

Затягнутий тренчик [у шинельній скатці], мов чорна коса (М. Шпак).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тренчик — тре́нчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. тренчик — -а, ч., спец. Вузький ремінець для прив'язування, прикріплювання ременя до ложа гвинтівки, сідельних сумок і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. тренчик — ТРЕ́НЧИК, а, ч., спец. Вузький ремінець для прив’язування, прикріплювання ременя до ложа гвинтівки, сідельних сумок і т. ін. Затягнутий тренчик [у шинельній скатці], мов чорна коса (Шпак, Вибр., 1952, 12). Словник української мови в 11 томах