тривожити
триво́жити
-жу, -жиш, недок., перех.
1》 Викликати, вселяти тривогу, побоювання, хвилювання.
|| Бентежити, зворушувати.
|| Виводити зі стану рівноваги.
2》 Порушувати спокій, спокійний або звичний стан кого-, чого-небудь; завдавати клопоту, турбувати.
|| Порушувати, переривати що-небудь.
3》 Позбавляти спокою, примушувати нервувати; дратувати.
4》 Торкаючи, дотикаючись, увіходячи кудись, порушувати цілісність чого-небудь; рухати (у 1 знач.), ворушити.
Великий тлумачний словник сучасної української мови