тривога
триво́га
-и, ж.
1》 Неспокій, збентеження, викликані якимсь побоюванням, страхом перед чимось, передчуттям неприємного, небезпечного.
|| перев. мн. Хвилювання, переживання, що порушують душевний спокій.
2》 Метушня, шарпанина, переполох.
3》 Стан, що вимагає активних дій; загроза, небезпека.
|| Умовний сигнал, що сповіщає про небезпеку, загрозу або про битву, бій. Бойова тривога.
Великий тлумачний словник сучасної української мови