трикутник
трику́тник
-а, ч.
1》 Геометрична фігура на площині, обмежена трьома прямими, які взаємно перетинаються й утворюють три кути. Рівнобедрений (рівнораменний) трикутник. Рівносторонній трикутник.
Прямокутний трикутник — трикутник, у якого один з кутів прямий – 90°.
|| Вимірний прилад такої форми для креслення.
|| чого, який. Яка-небудь фігура, предмет або частина предмета, що має таку форму.
2》 перен. Про любовну, сімейну пару, в якій чоловік або жінка закохані в іншу особу.
3》 у знач. присл. трикутником. У формі такої фігури.
4》 Музичний ударний інструмент такої форми із зігнутого металевого прута, по якому б'ють металевою паличкою; трензель (у 2 знач.).
5》 Сузір'я Північної півкулі неба.
Великий тлумачний словник сучасної української мови