трилема
триле́ма
-и, ж.
1》 Судження, в якому предметові приписують три ознаки, що виключають одна одну.
2》 Особливий випадок умовно-розділювального силогізму, коли умовний засновок передбачає залежність від основи не одного, а трьох висновків, які виключать один одного.
Великий тлумачний словник сучасної української мови