трилема

триле́ма

-и, ж.

1》 Судження, в якому предметові приписують три ознаки, що виключають одна одну.

2》 Особливий випадок умовно-розділювального силогізму, коли умовний засновок передбачає залежність від основи не одного, а трьох висновків, які виключать один одного.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трилема — триле́ма (від три... і грец. λήμμα – засновок) 1. Судження, в якому предметові приписують три ознаки, що виключають одна одну. Напр., даний кут або гострий, або прямий, або тупий. Словник іншомовних слів Мельничука