трилема
триле́ма
(від три... і грец. λήμμα – засновок)
1. Судження, в якому предметові приписують три ознаки, що виключають одна одну. Напр., даний кут або гострий, або прямий, або тупий.
2. Особливий випадок умовно-розділювального силогізму, коли умовний засновок передбачає залежність від основи не одного, а трьох висновків, які виключать один одного.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- трилема — -и, ж. 1》 Судження, в якому предметові приписують три ознаки, що виключають одна одну. 2》 Особливий випадок умовно-розділювального силогізму, коли умовний засновок передбачає залежність від основи не одного, а трьох висновків, які виключать один одного. Великий тлумачний словник сучасної мови