трилема

триле́ма

(від три... і грец. λήμμα – засновок)

1. Судження, в якому предметові приписують три ознаки, що виключають одна одну. Напр., даний кут або гострий, або прямий, або тупий.

2. Особливий випадок умовно-розділювального силогізму, коли умовний засновок передбачає залежність від основи не одного, а трьох висновків, які виключать один одного.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трилема — -и, ж. 1》 Судження, в якому предметові приписують три ознаки, що виключають одна одну. 2》 Особливий випадок умовно-розділювального силогізму, коли умовний засновок передбачає залежність від основи не одного, а трьох висновків, які виключать один одного. Великий тлумачний словник сучасної мови