Великий тлумачний словник сучасної мови

трилистий

трили́стий

-а, -е.

Який має листя, розділене натроє; із трійчастими листками.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. трилистий — трили́стий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. трилистий — ТРИЛИ́СТИЙ, а, е. Який має листя, розділене натроє; із трійчастими листками. Червоні помпони конюшини, немов їжачки, стовбурчили щетину з трилистих підставок (М. Коцюбинський).  Словник української мови у 20 томах
  3. трилистий — ТРИЛИ́СТИЙ, а, е. Який має листя, розділене натроє; із трійчастими листками. Червоні помпони конюшини, немов їжачки, стовбурчили щетину з трилистих підставок (Коцюб., II, 1955, 214). ∆ Трили́стий бобівни́к див. бобівни́к трили́стий.  Словник української мови в 11 томах