трощений

тро́щений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. і теп. ч. до трощити.

|| у знач. прикм.

Значення в інших словниках

1. трощений — тро́щений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. трощений — ТРО́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до трощи́ти; // у знач. прикм. Іван Федорович знову сів долі, на трощене скло (Ю. Смолич); Вулиці села вже обсаджено молодими деревами, та якими! Війна пощезла з її руйнаціями і трощеними садами (Ю. Яновський).  Словник української мови у 20 томах
3. трощений — ТРО́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. і теп. ч. до трощи́ти; // У знач. прикм. Іван Федорович знову сів долі, на трощене скло (Смолич, Мир.., 1958, 236); Вулиці села вже обсаджено молодими деревами, та якими! Війна пощезла з її руйнаціями і трощеними садами (Ю. Янов., І, 1958, 575).  Словник української мови в 11 томах