трубка
тру́бка
-и, ж.
1》 Зменш. до труба 1).
|| Назва різних приладів або пристроїв чи їх частин, що мають форму невеликої труби.
|| Прилад для вислуховування тонів серця і легень; стетоскоп.
Індикаторна трубка — хімічний газовизначник з шарами індикаторного порошку, що дає кольрову реакцію підчас протягування компонента, що визначається.
Кімберлітова трубка геол. — природна надглибока заглибина (що утворюється від вибухів газів земної кори), заповнена алмазоносною породою.
Електронно-променева трубка — те саме, що кінескоп.
Телефонна трубка (трубка) — частина телефонного апарата, що складається з мініатюрного гучномовця та мікрофона, вмонтованих в спільний корпус, що формою нагадує трубку.
2》 Назва стебла злаків звичайно під час росту.
|| анат., біол. Назва різних порожнистих органів циліндричної форми. Серцевинна трубка.
3》 Частина телефонного апарата, через яку безпосередньо слухають і говорять.
4》 Згорток чого-небудь, чому надано циліндричної форми.
5》 у знач. присл. трубкою. У формі порожнього циліндра або невеликого розтруба.
Великий тлумачний словник сучасної української мови