трубка

Дуда, дудка, дудочка, дуденька, сопілка, сопілочка, сопілонька, сопільчина, сурма, суремка, сурмочка, сурмонька, сурмонечка, трембіта, трембітка, трембіточка, трембітонька, джоломія, джоломійка, джоломієчка, теленька, шипош, див. горн, свирель, флояра

Значення в інших словниках

1. трубка — тру́бка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири тру́бки  Орфографічний словник української мови
2. трубка — [трубка] -бкие, д. і м. -бц'і, мн. трубки, трубок дв'і трубкие  Орфоепічний словник української мови
3. трубка — ТРУ́БКА, и, ж. 1. Зменш. до труба́ 1; // Назва різних приладів або пристроїв чи їх частин, що мають форму невеликої труби. Пильно обдивлялись [чоловіки] водокачку і в якусь трубку на триніжку – на неї дивилися (А.  Словник української мови у 20 томах
4. трубка — (-и) ж. мол. Те саме, що труба 9. Я зібрав гроші і хочу купити собі нову трубку (Запис 2001 р.).  Словник жарґонної лексики української мови
5. трубка — -и, ж. 1》 Зменш. до труба 1). || Назва різних приладів або пристроїв чи їх частин, що мають форму невеликої труби. || Прилад для вислуховування тонів серця і легень; стетоскоп.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. трубка — ТРУБКА (частина пристрою або приладу у формі невеликої труби), РУ́РКА розм.; СТЕТОСКО́П (для вислухування серця і легень); СЛУ́ХАВКА (телефонна). Затягнута в білий халатик дівчина..  Словник синонімів української мови
7. трубка — ТРУ́БКА, и, ж. 1. Зменш. до труба́ 1; // Назва різних приладів або пристроїв чи їх частин, що мають форму невеликої труби. Пильно обдивлялись [чоловіки] водокачку і в якусь трубку на триніжку — на неї дивилися (Головко, II, 1957, 169)...  Словник української мови в 11 томах
8. трубка — Трубка, -ки ж. 1) ум. отъ труба. 2) раст. Cineraria palustris. Вх. Пч. II. 30.  Словник української мови Грінченка