флояра —
= фрила = фрела = флоера = довбушівка флояра, фрила, фрела, флоера, довбушівка і т.д. — українська дерев`яна відкрита поперечна флейта з 6 ігровими отворами, споріднена тилинці, кавалу, флуеру тощо.
Словник-довідник музичних термінів
флояра —
ФЛОЯ́РА, ФЛОЄ́РА, и, ж. Басова сопілка-зубівка, майже метрової довжини, поширена на Гуцульщині. Дрімає береза, Заснула смерека, Чути лиш флояру Вівчарську здалека (з народної пісні); Маричка любила, коли він грав на флояру (М.
Словник української мови у 20 томах
флояра —
флоєра, -и, ж. Басова сопілка-зубівка майже метрової довжини, поширена на Гуцульщині.
Великий тлумачний словник сучасної мови
флояра —
СОПІ́ЛКА (народний духовий музичний інструмент із дерева або очерету, що має форму порожнистої трубки з отворами), ДУ́ДКА, ДУДА́ рідше, ЖОЛОМІ́ЙКА заст., ПИ́ЩАВКА діал.; ЦІ́ВКА розм., ЦІВНИ́ЦЯ розм.
Словник синонімів української мови
флояра —
ФЛОЯ́РА, ФЛОЄ́РА, и, ж. Басова сопілка-зубівка, майже метрової довжини, поширена на Гуцульщині. Дрімає береза, Заснула смерека, Чути лиш флояру Вівчарську здалека (Пісні та романси.., II, 1956, 166); І наплива з зелених полонин поміж смерек мелодія флояри (Сос., Солов. далі, 1957, 37).
Словник української мови в 11 томах