трудовик

трудови́к

-а, ч.

1》 У дореволюційній Росії на початку 20 ст. – член дрібнобуржуазної політичної організації народницького напряму в Державній думі.

2》 розм. Вчитель праці в середній школі.

Значення в інших словниках

1. трудовик — трудови́к іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. трудовик — див. роботящий  Словник синонімів Вусика
3. трудовик — див. трудящий, трудівник  Словник чужослів Павло Штепа
4. трудовик — ТРУДОВИ́К, а́, ч. У дореволюційній Росії на початку XX ст. – член політичної організації народницького напряму в Державній думі. Ми знаємо, що тобі [Думо] ніколи, що з усіх боків тебе будуть смикати, як і твою першу сестру-покійницю смикали ..  Словник української мови у 20 томах
5. трудовик — ТРУДОВИ́К, а́, ч. У дореволюційній Росії на початку XX ст. — член дрібнобуржуазної політичної організації народницького напряму в Державній думі.  Словник української мови в 11 томах