трудовий

трудови́й

-а, -е.

1》 Стос. до труда (у 1 знач.), пов'язаний з трудом, із працею.

|| Який виявляється в праці.

|| Сповнений праці.

|| Який супроводжує працю, викликаний працею.

|| Добутий, зароблений працею, одержаний за працю.

|| Який ґрунтується на праці, на застосуванні праці.

|| Славний своїми традиціями в труді.

|| Працьовитий (про руки).

Трудова книжка — документ установленого зразка, в якому записано відомості про стаж роботи, про нагороди за працю, заохочення й т. ін. кожного робітника, службовця.

Трудова угода — договір між підприємством і нештатним працівником про виконання якої-небудь роботи.

Трудовий арбітраж — орган, який складається із залучених сторонами фахівців, експертів та інших осіб і приймає рішення за суттю трудового спору (конфлікту).

Трудові ресурси — частина населення країни, яка здатна до трудової діяльності.

2》 Який живе зі своєї праці.

Значення в інших словниках

1. трудовий — трудови́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. трудовий — (стаж) робочий; (гріш) зароблений, запрацьований, випрацьований, труджений; (- життя) мозоляний, тружденний; (- резерви) трудівничий; (рід) трудящий, роботящий, працьовитий, кн. працелюбний, трудівливий.  Словник синонімів Караванського
3. трудовий — див. роботящий  Словник синонімів Вусика
4. трудовий — Працюючий, робітний  Словник чужослів Павло Штепа
5. трудовий — ТРУДОВИ́Й, а́, е́. 1. Стос. до труда (у 1 знач.), пов'язаний з трудом, із працею. – При вступі до інституту тепер, як відомо, вимагається трудовий стаж... (О.  Словник української мови у 20 томах
6. трудовий — ПРАЦЬОВИ́ТИЙ (який сумлінно ставиться до праці, добре працює), ПРАЦЕЛЮ́БНИЙ, ТРУДОЛЮ́БНИЙ, ТРУДОЛЮБИ́ВИЙ рідше, ТРУДІВЛИ́ВИЙ розм., ТРУДОВИ́ТИЙ розм., ТРУДЯ́ЩИЙ розм., ТРУДОВИ́Й розм., РОБОТЯ́ЩИЙ розм., РОБО́ЧИЙ розм. рідше, БЕРУЧКИ́Й розм.  Словник синонімів української мови
7. трудовий — Трудови́й, -ва́, -ве́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. трудовий — ТРУДОВИ́Й, а́, е́. 1. Стос. до труда (у 1 знач.), пов’язаний з трудом, із працею. — При вступі до інституту тепер, як відомо, вимагається трудовий стаж… (Гончар, Тронка, 1963, 115); Налагодження трудової дисципліни, — думав Дорош...  Словник української мови в 11 томах
9. трудовий — Трудовий, -а, -е 1) Трудолюбивый, трудящійся. Трудовий чоловік. Черк. у. 2) Пріобрѣтенный трудомъ, заработанный. Трудові гроші. Трудовий хліб.  Словник української мови Грінченка