трудовий
ТРУДОВИ́Й, а́, е́.
1. Стос. до труда (у 1 знач.), пов'язаний з трудом, із працею.
– При вступі до інституту тепер, як відомо, вимагається трудовий стаж... (О. Гончар);
Налагодження трудової дисципліни, – думав Дорош, – це організаційна справа, але є ще й інший бік – економічний стан артілі (Григорій Тютюнник);
Трудова атмосфера мимоволі захоплювала й Олега (О. Донченко);
Казкові мрії – це не пуста вигадка. Мрії ці тісно пов'язані з тисячолітньою трудовою і суспільною діяльністю людей (з наук. літ.);
Можна назвати велику кількість українських народних пісень, зміст яких зберіг давню трудову основу (з наук. літ.);
// Який виявляється в праці.;
// Сповнений праці.
Частіш та частіш почало западати йому на думку його трудове життя у своїй кривобокій хатині (Панас Мирний);
Як я люблю у години ясні на світанні З сонцем разом починати свій день трудовий! (П. Дорошко);
Ніколи жодним словом не потакнув [батько] синові, лише своє правив, навертав його на свою трудову дорогу (М. Ю. Тарновський);
// Який супроводжує працю, викликаний працею.
Дружно гупають довбні та ломи, цюкають сокири й лунають притишені трудові крики: “ра-зом! ра-зом! гу-ух!” (А. Головко);
// Добутий, зароблений працею, одержаний за працю.
Так оттакого [про скарби] наш Масляченко як наслухався, так йому вже і не хотілося трудову копійку заробляти (Г. Квітка-Основ'яненко);
Людині страшно, коли горить її домівка. І її добро – чесне, трудове колгоспне добре – горить на землі (Ю. Яновський);
В тата орден трудовий... От який він, тато мій! (І. Нехода);
// Який ґрунтується на праці, на застосуванні праці.
Сергій закінчив трудову школу зі мною (С. Голованівський);
// Славний своїми традиціями в труді.
– Ми працюватимем для фронту, не шкодуючи сил! А ви мусите повернутися до зими переможцями – інакше трудова республіка вас не прийме! (О. Гончар);
// Працьовитий (про руки).
П'ятдесят десятин одними молитвами не засієш, не заволочиш. Треба рук, дбайливих, трудових рук (О. Ковінька).
2. Який живе зі своєї праці.
Грай, бандуро! Згадай командира Олександра Яковича, увесь рід його трудовий (П. Панч).
Словник української мови (СУМ-20)