труський

труськи́й

-а, -е.

1》 Який труситься, який під час руху легко піддається трусінню.

|| Хиткий, хитливий.

2》 Який викликає, спричиняє трусіння чого-небудь.

3》 Супроводжуваний трусінням, із трусінням.

Значення в інших словниках

1. труський — труськи́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. труський — (віз) трясучий, тряський; (ґрунт) хиткий, хисткий, хитливий, хибкий.  Словник синонімів Караванського
3. труський — ТРУСЬКИ́Й, а́, е́. 1. Який труситься, який під час руху легко піддається трусінню. Простий візок був труський і почав підскакувати на межах (І. Нечуй-Левицький); Варвара сиділа біля Васькова в труській кабіні грузовика (Л.  Словник української мови у 20 томах
4. труський — Труськи́й, -ка́, -ке́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. труський — ТРУСЬКИ́Й, а́, е́. 1. Який труситься, який під час руху легко піддається трусінню. Простий візок був труський і почав підскакувати на межах (Н.-Лев., III, 1956, 204); Варвара сиділа біля Васькова в труській кабіні грузовика (Перв.  Словник української мови в 11 томах
6. труський — Труський, -а, -е Тряскій. Дорога труська. Ком. II. Труський кінь. Черк. у.  Словник української мови Грінченка