Великий тлумачний словник сучасної мови

трясучий

трясу́чий

-а, -е, розм.

1》 Який трясеться або трясе під час їзди; труський.

2》 Те саме, що трясовинний.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. трясучий — трясу́чий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
  2. трясучий — ТРЯСУ́ЧИЙ, а, е, розм. 1. Який трясеться або трясе під час їзди; труський. Трясуча бричка, бризки з-під коліс, Дух поту кінського, бліде світання, І станція, і поїзд залізничний, Думки безладні, як в болючім сні... (М. Рильський).  Словник української мови у 20 томах
  3. трясучий — ТРЯСУ́ЧИЙ, а, е, розм. 1. Який трясеться або трясе під час їзди; труський. Трясуча бричка, бризки з-під коліс, Дух поту кінського, бліде світання, І станція, і поїзд залізничний, Думки безладні, як в болючім сні… (Рильський, III, 1961, 149).  Словник української мови в 11 томах