тріпнути

I тр`іпнути-ну, -неш, док., перех. і неперех.

Однокр. до тріпати.

II тріпн`ути-ну, -неш, док., перех. і неперех., розм.

Однокр. до тріпати.

Значення в інших словниках

1. тріпнути — трі́пнути дієслово доконаного виду потрясти тріпну́ти дієслово доконаного виду смикнути розм.  Орфографічний словник української мови
2. тріпнути — ТРІПНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого і без прям. дод., розм. Однокр. до тріпа́ти. Старий тріпнув Семена по плечу, турнув від себе, щоб глянути, чи добре стоїть на ногах (Д. Бедзик). ТРІ́ПНУТИ, ну, неш, док., що і без прям. дод. Однокр. до трі́пати.  Словник української мови у 20 томах
3. тріпнути — тріпнути 1. випити (алкоголю)(ср): Ти, жінко, думаєш, що я пив, та я тільки чарку тріпнув (Авторка)|| = ґольнути 2. ударити (ср, ст): Пхай, пхай, пальці в розетку, та ще й послинь. Як тя тріпне зара струмом! (Авторка); Так го Місько тріпнув, шо буде ше довго нас пам'ятати (Авторка)|| = вгатити  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. тріпнути — БИ́ТИСЯ (про серце, кровоносні судини — ритмічно скорочуватися; про кров — ритмічно рухатися), БИ́ТИ розм., ПУЛЬСУВА́ТИ, СТУ́КАТИ, СТУКОТА́ТИ (СТУКОТІ́ТИ) підсил., СТУГОНІ́ТИ підсил., ГУ́ПАТИ підсил. розм.  Словник синонімів української мови
5. тріпнути — ТРІ́ПНУТИ, ну, неш, док., перех. і неперех. Однокр. до трі́пати. Підскочив [горобчик], тріпнув крильцем, цвірінькнув та й геть полетів (Л. Укр., III, 1952, 480); Щось холодне досягло несміло Її руки. У бідної зімліло Від жаху серце. Тріпнула чимдуж.  Словник української мови в 11 томах
6. тріпнути — Тріпнути, -ну, -неш гл. Тряхнуть. Вмочив в росу цілу руку та як тріпне. Драг. 91. см. трепнути.  Словник української мови Грінченка