тріпнути
ТРІПНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого і без прям. дод., розм.
Однокр. до тріпа́ти.
Старий тріпнув Семена по плечу, турнув від себе, щоб глянути, чи добре стоїть на ногах (Д. Бедзик).
ТРІ́ПНУТИ, ну, неш, док., що і без прям. дод.
Однокр. до трі́пати.
Підскочив [горобчик], тріпнув крильцем, цвірінькнув та й геть полетів (Леся Українка);
Щось холодне досягло несміло Її руки. У бідної зімліло Від жаху серце. Тріпнула чимдуж. То був кленовий мертвий лист (В. Мисик);
Катя тріпнула червоними кісничками, замахала руками (В. Кучер);
Ніна тріпнула головою. Цур їм пек з такими думками. Казна-що лізе в голову (Д. Бедзик).
Словник української мови (СУМ-20)