тріпнутися
ТРІ́ПНУ́ТИСЯ, трі́пну́ся, трі́пне́шся, док.
Однокр. до трі́патися 1, 2.
Сахновський одімкнув двері й міцно взяв її об руку .. Була тріпнулась, та стиснув дуже й глянув з погрозою (А. Головко);
Вік прокракав [крук] так розпучно .. А сидів – не ворухнеться, Пером злегка не тріпнеться... (П. Грабовський);
Вона так привітно виглядала своїми чорними очима, що й кам'яне серце тріпнулося б, уздрівши таку красуню (Панас Мирний);
* Образно. Тепер навколо носа лакея лихими зморшками тріпнулася злість (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)