тумба

ту́мба

-и, ж.

1》 Стовпчик біля тротуару або дороги.

|| Металевий або залізобетонний грибоподібний стовпчик для кріплення суден швартовими канатами.

2》 Кругла дерев'яна споруда для наклеювання афіш, оголошень і т. ін.

3》 Невелика шафка для різноманітного використання.

|| Підставка. Стартова тумба у плавальному басейні.

|| Ніжка верстата, круглого стола і т. ін.

|| Нижня частина письмового стола, туалетного столика і т. ін., що являє собою невисоку шафку зазвичай з кількома шухлядами.

4》 муз. Те саме, що конга.

Значення в інших словниках

1. тумба — ту́мба іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. тумба — у. СТОВПЕЦЬ.  Словник синонімів Караванського
3. тумба — Стовпець  Словник чужослів Павло Штепа
4. тумба — ТУ́МБА, и, ж. 1. Стовпчик біля тротуару або дороги. Він .. прицілився кудись з-за кам'яної тумби, дав чергу і стрибнув через огорожу до поруччя набережної (О. Гончар); * У порівн. Уперся Юз, неначе тумба (В.  Словник української мови у 20 томах
5. тумба — И, ж. Товста, огрядна жінка. Слава богу, стара тумба лекторка робить нам зауваження (А. Дністровий).  Словник сучасного українського сленгу
6. тумба — ТУ́МБА, и, ж. 1. Стовпчик біля тротуару або дороги. Я сидів на тумбі, дивлячись, як підстрибують дрожки (Горький, Дитинство, 1947, 172); Він..  Словник української мови в 11 томах
7. тумба — 1. Кам'яна вставка під наличником у дверних прорізах. 2. Широкий і низький стовпчик у складі парапету. 3. Невисокий, масивний стовп біля воріт або проїзду до двору. 4. Те саме, що і тонда.  Архітектура і монументальне мистецтво