туподумний

туподу́мний

-а, -е.

Який повільно думає, змірковує, вирішує.

Значення в інших словниках

1. туподумний — туподу́мний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. туподумний — див. дурний  Словник синонімів Вусика
3. туподумний — див. тугодум  Словник чужослів Павло Штепа
4. туподумний — ТУПОДУ́МНИЙ, а, е. Який повільно думає, змірковує, вирішує. Навіть туподумні царські цензори .. висловлювались, що Гоголь цим твором [“Мертві душі”], самою його темою повстає проти кріпосного права (М. Рильський).  Словник української мови у 20 томах
5. туподумний — ТУПОДУ́МНИЙ, а, е. Який повільно думає, змірковує, вирішує. Навіть туподумні царські цензори.. висловлювались, що Гоголь цим твором [«Мертві душі»], самою його темою повстає проти кріпосного права (Рильський, III, 1955, 218).  Словник української мови в 11 томах