туподумний
туподу́мний
-а, -е.
Який повільно думає, змірковує, вирішує.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- туподумний — туподу́мний прикметник Орфографічний словник української мови
- туподумний — див. дурний Словник синонімів Вусика
- туподумний — див. тугодум Словник чужослів Павло Штепа
- туподумний — ТУПОДУ́МНИЙ, а, е. Який повільно думає, змірковує, вирішує. Навіть туподумні царські цензори .. висловлювались, що Гоголь цим твором [“Мертві душі”], самою його темою повстає проти кріпосного права (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах
- туподумний — ТУПОДУ́МНИЙ, а, е. Який повільно думає, змірковує, вирішує. Навіть туподумні царські цензори.. висловлювались, що Гоголь цим твором [«Мертві душі»], самою його темою повстає проти кріпосного права (Рильський, III, 1955, 218). Словник української мови в 11 томах