1. Словник української мови в 11 томах

туподумний

ТУПОДУ́МНИЙ, а, е. Який повільно думає, змірковує, вирішує.

Навіть туподумні царські цензори.. висловлювались, що Гоголь цим твором [«Мертві душі»], самою його темою повстає проти кріпосного права (Рильський, III, 1955, 218).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. туподумний — туподу́мний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. туподумний — див. дурний Словник синонімів Вусика
  3. туподумний — див. тугодум Словник чужослів Павло Штепа
  4. туподумний — ТУПОДУ́МНИЙ, а, е. Який повільно думає, змірковує, вирішує. Навіть туподумні царські цензори .. висловлювались, що Гоголь цим твором [“Мертві душі”], самою його темою повстає проти кріпосного права (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах
  5. туподумний — -а, -е. Який повільно думає, змірковує, вирішує. Великий тлумачний словник сучасної мови