туподум

ТУПОДУ́М, а, ч. Той, хто повільно думає, змірковує, вирішує.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. туподум — туподу́м іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. туподум — ТУПОДУ́М, а, ч. Той, хто повільно думає, змірковує, вирішує. Словник української мови у 20 томах
  3. туподум — -а, ч. Той, хто повільно думає, змірковує, вирішує. Великий тлумачний словник сучасної мови