туподум

ТУПОДУ́М, а, ч.

Той, хто повільно думає, змірковує, вирішує.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. туподум — туподу́м іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. туподум — -а, ч. Той, хто повільно думає, змірковує, вирішує. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. туподум — ТУПОДУ́М, а, ч. Той, хто повільно думає, змірковує, вирішує. Словник української мови в 11 томах