тупотання

тупота́ння

-я, с.

Дія за знач. тупотати і звуки, утворювані цією дією.

Значення в інших словниках

1. тупотання — тупота́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. тупотання — ТУПОТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. тупота́ти і звуки, утворювані цією дією. Чулося одне глухе тупотання .. серед широкого майдану (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
3. тупотання — ТУ́ПАННЯ (биття, стукання ногами об підлогу, землю), ТУ́ПІТ, ТУП розм., ТУПОТА́ННЯ (ТУПОТІ́ННЯ) підсил.; ТУПОТНЯ́ розм., ТУПОТНЯВА розм., ТУПАНИ́НА розм. (часте, сильне стукання; стукання багатьох людей). Знадвору, під дверима, почулося тупання ніг (Д.  Словник синонімів української мови
4. тупотання — ТУПОТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. тупота́ти і звуки, утворювані цією дією. Чулося одне глухе тупотання.. серед широкого майдану (Мирний, IV, 1955, 60).  Словник української мови в 11 томах
5. тупотання — Тупота́ння, -ня с. Топотъ.  Словник української мови Грінченка