Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
тупцяння —
ту́пцяння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
тупцяння —
ТУ́ПЦЯННЯ, я, с. Дія за знач. ту́пцяти і ту́пцятися. Я таки впрохав усіх, кого треба було, щоб місце дали вам. Моє тупцяння таки мало поспіх (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови у 20 томах
тупцяння —
ТУ́ПЦЯННЯ, я, с. Дія за знач. ту́пцяти і ту́пцятися. Я таки впрохав усіх, кого треба було, щоб місце дали вам. Моє тупцяння таки мало поспіх (Н.-Лев., IV, 1956, 348).
Словник української мови в 11 томах
тупцяння —
Тупцяння, -ня с. = тупцювання. Юрба хлопців, їх тупцяння і їх підлесливість. Левиц. Пов. 308.
Словник української мови Грінченка