Великий тлумачний словник сучасної мови

тургун

тургу́н

-у, ч., бот., діал.

Естрагон.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. тургун — тургу́н іменник чоловічого роду естрагон діал.  Орфографічний словник української мови
  2. тургун — ТУРГУ́Н, у́, ч., діал. Естрагон. Табака була добре заправлена: там до неї було й чемериці, й тургуну, й перцю додано для моці (з казки).  Словник української мови у 20 томах
  3. тургун — ТУРГУ́Н, у́, ч., діал. Естрагон. Табака була добре заправлена: там до неї було й чемериці, й тургуну, й перцю додано для моці (Україна.., І, 1960, 106).  Словник української мови в 11 томах
  4. тургун — Тургун, -на м. раст. эстрагонъ, Artemisia dracunculus L. Анн. 48.  Словник української мови Грінченка