тургун

ТУРГУ́Н, у́, ч., діал. Естрагон.

Табака була добре заправлена: там до неї було й чемериці, й тургуну, й перцю додано для моці (Україна.., І, 1960, 106).

Значення в інших словниках

1. тургун — тургу́н іменник чоловічого роду естрагон діал.  Орфографічний словник української мови
2. тургун — ТУРГУ́Н, у́, ч., діал. Естрагон. Табака була добре заправлена: там до неї було й чемериці, й тургуну, й перцю додано для моці (з казки).  Словник української мови у 20 томах
3. тургун — -у, ч., бот., діал. Естрагон.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. тургун — Тургун, -на м. раст. эстрагонъ, Artemisia dracunculus L. Анн. 48.  Словник української мови Грінченка