турель

ТУРЕ́ЛЬ, і, ж., військ. Станок для кулемета і малокаліберної гармати, що забезпечує їх обертання в горизонтальній і вертикальній площинах.

Сидів [сержант] високо над ящиками аж під стелею літака, виткнувши голову в люк, в якому на турелі обертався спарований кулемет (Перв., Дикий мед, 1963, 16).

Значення в інших словниках

1. турель — туре́ль іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. турель — ТУРЕ́ЛЬ, і, ж., військ. Станок для кулемета і малокаліберної гармати, що забезпечує їх обертання в горизонтальній і вертикальній площинах. Сидів [сержант] високо над ящиками аж під стелею літака, виткнувши голову в люк, в якому на турелі обертався спарований кулемет (Л. Первомайський).  Словник української мови у 20 томах
3. турель — -і, ж., військ. Станок для кулемета і малокаліберної гармати, що забезпечує їх обертання в горизонтальній і вертикальній площинах.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. турель — ту́ре́ль (франц. tourelle, букв. – башточка) станок для кулеметів або малокаліберних автоматичних гармат, що забезпечує їх обертання у горизонтальній та вертикальній площинах.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. турель — (ісп.) Невелика оборонна башта, якою часто забезпечувався донжон кастильського замку в Іспанії середньовічних часів.  Архітектура і монументальне мистецтво