туркало

ту́ркало

-а, с., заст.

1》 Лісовий голуб, горлиця.

2》 Той, хто торочить одне й те ж.

Значення в інших словниках

1. туркало — Туркало, -ла с. 1) = туркавка. 2) Твердящій постоянно объ одномъ и томъ же. Шейк.  Словник української мови Грінченка