туркало Туркало, -ла с. 1) = туркавка. 2) Твердящій постоянно объ одномъ и томъ же. Шейк. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках туркало — -а, с., заст. 1》 Лісовий голуб, горлиця. 2》 Той, хто торочить одне й те ж. Великий тлумачний словник сучасної мови