турнікет
турніке́т
-а, ч.
1》 Пристрій у вигляді перехрещених площин, що обертаються; встановлюється при вході в приміщення деяких установ, на стадіони, станції і т. ін. для пропускання відвідувачів, пасажирів по одному, по черзі.
2》 Інструмент, яким затискують судини для спинення кровотечі.
Великий тлумачний словник сучасної української мови