турнікет

ТУРНІКЕ́Т, а, ч. Пристрій у вигляді перехрещених площин, що обертаються; встановлюється при вході в приміщення деяких установ,в громадські сади, на стадіони, станції і т. ін. для пропускання відвідувачів, пасажирів по одному, по черзі.

Пасєков.. узяв з рук у Берестовського шинель і зник за скляним турнікетом готелю (Перв., Дикий мед, 1963, 156).

Значення в інших словниках

1. турнікет — турніке́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. турнікет — [турн'ікет] -та, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў  Орфоепічний словник української мови
3. турнікет — ТУРНІКЕ́Т, а, ч. Пристрій у вигляді перехрещених площин, що обертаються; встановлюється при вході в приміщення деяких установ,в громадські сади, на стадіони, станції і т. ін. для пропускання відвідувачів, пасажирів по одному, по черзі. Пасєков ..  Словник української мови у 20 томах
4. турнікет — -а, ч. 1》 Пристрій у вигляді перехрещених площин, що обертаються; встановлюється при вході в приміщення деяких установ, на стадіони, станції і т. ін. для пропускання відвідувачів, пасажирів по одному, по черзі. 2》 Інструмент, яким затискують судини для спинення кровотечі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. турнікет — турніке́т (франц. tourniquet, від tourner – вертіти, обертати) 1. Обертова хрестовина, яку встановлюють для проходження людей по одному. 2. Інструмент, яким затискують судини для спинення кровотечі.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. турнікет — Турніке́т, -ту; -ке́ти, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)