Великий тлумачний словник сучасної мови

тухлий

ту́хлий

-а, -е.

Зіпсований, з неприємним різким запахом гниття, розкладу (про харчові продукти).

|| Затхлий, несвіжий (про воду і т. ін.).

Тухла вена жарг. — задній прохід.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. тухлий — ту́хлий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. тухлий — Гнилий, смердючий, о. з душком; (- воду) затхлий, не свіжий.  Словник синонімів Караванського
  3. тухлий — див. смердючий  Словник синонімів Вусика
  4. тухлий — ТУ́ХЛИЙ, а, е. Зіпсований, з неприємним різким запахом гниття, розкладу (про харчові продукти). Після борщу подали [бурлакам] кашу. Каша була з тухлого пшона (І.  Словник української мови у 20 томах
  5. тухлий — ТУ́ХЛИЙ, а, е. Зіпсований, з неприємним різким запахом гниття, розкладу (про харчові продукти). Після борщу подали [бурлакам] кашу. Каша була з тухлого пшона (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах