тхнути
тхну́ти
-ну, -неш, недок. і док.
1》 Дихати, дихнути; повівати, повіяти.
|| чим, безос.
2》 тільки 3 ос., недок., перев. чим, розм. Мати якийсь запах, сильно, різко пахнути чим-небудь, здебільшого неприємно.
|| безос.
3》 недок., чим, перен. Мати якусь дуже помітну властивість, ознаку і т. ін.
|| безос.
Великий тлумачний словник сучасної української мови