тюпати

тю́пати

-аю, -аєш, недок., розм.

1》 Бігти, нешироко ступаючи, дрібною риссю (про тварин).

|| Швидко йти або повільно бігти маленькими кроками (про людей).

2》 рідко. Іти повільно, через силу; плентатися.

Значення в інших словниках

1. тюпати — тю́пати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. тюпати — див. бігти; іти  Словник синонімів Вусика
3. тюпати — [т'упатие] -айу, -айеиш  Орфоепічний словник української мови
4. тюпати — ТЮ́ПАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. Бігти, нешироко ступаючи, дрібною риссю (про тварин). – Поки холодок, хай тюпає, бо як сонце припече, то тоді й повагом важко... Но!...  Словник української мови у 20 томах
5. тюпати — тю́пати → тьопати  Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. тюпати — БРЕСТИ́ (повільно або важко йти), ПЛЕСТИ́СЯ розм., ПЛЕ́НТАТИСЯ розм., ПЛЕ́НТАТИ розм. рідше, ПХА́ТИСЯ розм., ТЕЛЕ́ПАТИ розм., ТЕЛЕ́ПАТИСЯ розм., ТЕЛІПА́ТИСЯ розм., ТЯГТИ́ (ТЯГНУ́ТИ) розм., ТЬО́ПАТИ розм., ТЬО́ПАТИСЯ розм., ТЮ́ПАТИ розм.  Словник синонімів української мови
7. тюпати — Тю́пати, -паю, -паєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. тюпати — ТЮ́ПАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. Бігти, нешироко ступаючи, дрібною риссю (про тварин). — Поки холодок, хай тюпає, бо як сонце припече, то тоді й повагом важко… Но!...  Словник української мови в 11 томах
9. тюпати — Тюпати, -паю, -єш гл. Ходить мелкими шажками; ѣхать медленно. Як хоч, мала: хоч біжи, хоч тюпай. Ном. № 13674. Проти нас тюпа чоловік верхи. О. 1862. VIII. 27.  Словник української мови Грінченка