ублаготворяти
ублаготворя́ти
(вблаготворяти), -яю, -яєш, недок., ублаготворити (вблаготворити), -рю, -риш, док., перех., заст., розм.
Повністю задовольняти чиїсь вимоги, примхи, бажання, робити цілком задоволеним кого-небудь, робити приємність комусь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови