увертатися

уверта́тися

I (ввертатися), -аюся, -аєшся, недок., увернутися (ввернутися), увернуся, увернешся, док., розм.

Швидким рухом звертати, відхилятися вбік, уникаючи удару, поштовху і т. ін.

II (ввертатися), -аюся, -аєшся, недок., увернутися (ввернутися), увернуся, увернешся, док., діал.

Управлятися (з роботою).

Значення в інших словниках

1. увертатися — уверта́тися 1 дієслово недоконаного виду уникати удару розм. уверта́тися 2 дієслово недоконаного виду управлятися з роботою діал.  Орфографічний словник української мови
2. увертатися — УВЕРТА́ТИСЯ¹ (ВВЕРТА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., УВЕРНУ́ТИСЯ (ВВЕРНУ́ТИСЯ), уверну́ся, уве́рнешся, док., розм. Швидким рухом звертати, відхилятися вбік, уникаючи удару, поштовху і т. ін. Вона ухопила п'ять карт і націлилася вдарити.  Словник української мови у 20 томах
3. увертатися — УВЕРТА́ТИСЯ¹ (ВВЕРТА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., УВЕРНУ́ТИСЯ (ВВЕРНУ́ТИСЯ), уверну́ся, уве́рнешся, док., розм. Швидким рухом звертати, відхилятися вбік, уникаючи удару, поштовху і т. ін. Вона ухопила п’ять карт і націлилася вдарити.  Словник української мови в 11 томах