увільнення

уві́льнення

(ввільнення), -я, с., розм., рідко.

Дія за знач. увільнити.

Значення в інших словниках

1. увільнення — уві́льнення іменник середнього роду розм., рідко  Орфографічний словник української мови
2. увільнення — УВІ́ЛЬНЕННЯ (ВВІ́ЛЬНЕННЯ), я, с., розм., рідко. Дія за знач. увільни́ти. А чи не буде помилкою увільнення старого від головування? (В.  Словник української мови у 20 томах
3. увільнення — УВІ́ЛЬНЕННЯ (ВВІ́ЛЬНЕННЯ), я, с., розм., рідко. Дія за знач. увільни́ти. А чи не буде помилкою увільнення старого від головування? (Логв., Літа.., 1960, 142); — Це ненадовго, — говорить Лузанов так, неначе мова йде про тимчасове увільнення його з корабля в якихось справах (Ткач, Моряки, 1948, 38).  Словник української мови в 11 томах