увіч —
УВІ́Ч див. ввіч.
Словник української мови у 20 томах
увіч —
НАО́ЧНО (на власні очі), НА́ВІЧ, ВВІЧ (УВІ́Ч). Марія Василівна не повірила у переміни. Щоб переконатись наочно, ..пошкандибала в місто (В. Гжицький); — Ви ж так злякалися колись перспективи злиднів, а тут же побачили їх навіч...
Словник синонімів української мови
увіч —
Уві́ч, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
увіч —
Увіч нар. Наяву, въ глаза. Анхизенка увіч видати. Котл. Ен. III. 11.
Словник української мови Грінченка