угинатися
угина́тися
I (вгинатися), -аюся, -аєшся, недок., угнутися (вгнутися), -нуся, -нешся, док.
1》 Набувати зігнутого положення, хилитися, гнутися донизу, перев. під дією якої-небудь ваги, якогось тягаря.
|| Схилятись у низькому поклоні.
|| із сл. ноги. Згинатися, підгинатися (від утоми, нервового напруження тощо).
2》 тільки 3 ос., від кого – чого, перен. Бути заповненим ким-, чим-небудь, заставленим чимось у надзвичайно великій кількості.
3》 перен. Зазнаючи надмірних труднощів, знегод, втрачати силу, енергію, стійкість.
|| Виявляти слабість, покірність.
4》 тільки недок., перен., розм. Ухилятися від чого-небудь; огинатися, упиратися.
5》 розм. Те саме, що вигинатися.
II див. вгинатися I.
Великий тлумачний словник сучасної української мови