угодований

угодо́ваний

(вгодований), -а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до угодувати.

2》 у знач. прикм. Який угодувався, ситий (про тварину).

|| розм. Товстий, гладкий (про людину).

Значення в інших словниках

1. угодований — угодо́ваний 1 дієприкметник від: угодува́ти угодо́ваний 2 прикметник ситий  Орфографічний словник української мови
2. угодований — див. гладкий  Словник синонімів Вусика
3. угодований — УГОДО́ВАНИЙ (ВГОДО́ВАНИЙ), а, е. 1. Дієпр. пас. до угодува́ти. Свині були великі, але худі, погано вгодовані (П. Оровецький); Мар'ян Хомаха, виряджаючи Юрка в науку, заколов угодованого кабана й половину туші дав синові (С. Чорнобривець). 2. у знач.  Словник української мови у 20 томах
4. угодований — ТОВСТИ́Й (про людину — який має гладке, огрядне тіло), ГЛАДКИ́Й, ГРУ́БИЙ, ОГРЯ́ДНИЙ, ОПА́СИСТИЙ, ОДУ́ТЛИЙ, ПОВНОТІ́ЛИЙ, ПО́ВНИЙ, ДОРІ́ДНИЙ, ПУХКИ́Й, ПУ́ХЛИЙ розм., ТІЛИ́СТИЙ, ТІЛЕ́СНИЙ розм., ДЕБЕ́ЛИЙ розм., НАТО́ПТАНИЙ розм.  Словник синонімів української мови
5. угодований — УГОДО́ВАНИЙ (ВГОДО́ВАНИЙ), а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до угодува́ти. Свині були великі, але худі, погано вгодовані (Оров., Зел. повінь, 1961, 39); Мар’ян Хомаха, виряджаючи Юрка в науку, заколов угодованого кабана й половину туші дав синові (Чорн.  Словник української мови в 11 томах