угомонюватися

угомо́нюватися

(вгомонюватися), -ююся, -юєшся і угомонятися (вгомонятися), -яюся, -яєшся, недок., рідко, угомонитися (вгомонитися), -нюся, -нишся, док., розм.

Те саме, що угамовуватися 1), 2), 4), 5).

Значення в інших словниках

1. угомонюватися — угомо́нюватися дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. угомонюватися — УГОМО́НЮВАТИСЯ (ВГОМО́НЮВАТИСЯ), ююся, юєшся і УГОМОНЯ́ТИСЯ (ВГОМОНЯ́ТИСЯ), я́юся, я́єшся, недок., рідко, УГОМОНИ́ТИСЯ (ВГОМОНИ́ТИСЯ), ню́ся, ни́шся, док., розм. Те саме, що угамо́вуватися 1, 2, 4, 5. Йосип не вгомонювався.  Словник української мови у 20 томах
3. угомонюватися — УГОМО́НЮВАТИСЯ (ВГОМО́НЮВАТИСЯ), ююся, юєшся і УГОМОНЯ́ТИСЯ (ВГОМОНЯ́ТИСЯ), я́юся, я́єшся, недок., рідко, УГОМОНИ́ТИСЯ (ВГОМОНИ́ТИСЯ), ню́ся, ни́шся, док., розм. Те саме, що угамо́вуватися 1, 2, 4, 5. Йосип не вгомонювався.  Словник української мови в 11 томах