угомонювати
угомо́нювати
(вгомонювати), -юю, -юєш і угомоняти (вгомоняти), -яю, -яєш, недок., рідко, угомонити (вгомонити), -ню, -ниш, док., перех., розм.
Те саме, що угамовувати 1), 2).
Великий тлумачний словник сучасної української мовиугомо́нювати
(вгомонювати), -юю, -юєш і угомоняти (вгомоняти), -яю, -яєш, недок., рідко, угомонити (вгомонити), -ню, -ниш, док., перех., розм.
Те саме, що угамовувати 1), 2).
Великий тлумачний словник сучасної української мови