угукнути

угу́кнути

-ну, -неш, док., розм.

Однокр. до угукати.

Значення в інших словниках

1. угукнути — угу́кнути дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. угукнути — УГУ́КНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до угу́кати. Арсен угукнув і, відчувши врешті решт, що вухо вивільнилося .. хутко відскочив до дерев'яної, збитої з дошок лавочки і вмостився на ній (з публіц. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. угукнути — УГУ́КНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до угу́кати.  Словник української мови в 11 томах